“Ви читаєте книжки?” – з таким питанням я сьогодні зверталась до знайомих і не знайомих скадовчан. Хтось читає, хтось ні, одні співрозмовники читають все: книги, журнали, газети, інтернет…все, інші обмежуються журналами та газетами, багато людей стали слухати книжки в аудіозаписі, є інтернет-читачі… абсолютно нечитаючих, я сьогодні не зустріла.
Ми сьогодні говорили про книги прямо біля фонтану.
Обидві пані скадовчанки, з “Воєнки”, записані та ходять у тамтешню бібліотеку, знають бібліотекарів та навіть мають серед них своїх улюблениць. Бібліотека зараз не просто місце де на полицях стоять книжки, це місце спілкування це навіть інтим, скажи бібліотекарю чого ти бажаєш і тобі дадуть те що треба, в сенсі, книгу до душі. Мої співрозмовниці, доречі зараз читають: “Сім’я Рубанюків” (П.Логвиненка) та Збірку дедективів Д.Донцової. Я їм порадила книги Мирослава Дочинця.
Багато скадовчан віддають перевагу аудіокнигам. Причини різні, і мобільність, і вади зору, або голосове сприйняття подобається більше.
І я сьогодні ходила в бібліотеку.
Скадовська бібліотека
У Скадовську, на другому поверсі Будинку культури знаходиться Скадовська центральна бібліотека. В місті ще є Дитяча бібліотека та Міська бібліотека, що у Східному мікрорайоні.
Ну тут і красота. Світло, затишно, книжно. До бібліотеки ходять не тільки скадовчани, а приїзджають читачі з сусідніх сел та заходять відпочиваючі. Бібліотека налічує майже 50 тисяч книжок, а відвідали бібліотеку, у минулому році, майже 50 тисяч разів. Дитячу – біля 30 тис., а у Східному мікрорайоні – майже 10 тисяч. Ми читаємо!
У бібліотеці є “абонімент” – відділ де книги можна взяти додому. Сюди приходять за детективами, 
історичними книгами, жіночими романами (аж дві шафи)
класикою та сучасною українською та світовою літературою. Книги які в магазинах чи в інтернеті коштують досить дорого можна взяти в бібліотеці! Супер!
Ще є ось така цікава шафа “Буккроссинг” – це така собі соціальна мережа по обміну книгами. Береш свою прочитану книгу, несеш її до бібліотеки і залишаєш у цій шафі, для когось, а сам береш собі книгу яку залишив хтось інший. Кругообіг книг в суспільстві.
Є “Читальна зала” – місце для роботи з періодичними виданнями, інтернетом та літературою на місці. Робоче місце так би мовити.
Зараз є вибір: дивитись, слухати чи читати…
А я люблю книги, люблю книжкові магазини, я б там жила. Книжковий магазин для дорослого читача, як кондитерьска для дитини, все хочеться взяти і спробувати, щось вже знаєш, а щось завсім новеньке, цікаве, загадкове. Але тістечко з’їв і забув, а от з книжкою живеш, думаєш, розмірковуєш, то один світ, то інший. Приміряєш на себе ситуації, шукаєш рішення, живеш.
Я дочитала чергову книгу і думаю, щоб його почитати далі…
Чому ми читаємо книжки?
На жаль, життя не завжди схоже на фільми і іноді в ньому недостає кольорів, а іноді їх забаго. Життя, за палітуркою цікавої книги, може зробити чорну смугу життя кольоровою. Книга може бути початком нового життя.
З книгою можна подорожувати навіть залишаючись вдома. Різні культури, люди, місця. А цікаві історичні історії оживають та перетворюються на справжнє кіно.
Розум створює картинки історій, бібліотеку знань, а душа наповнюється новими відчуттями.
Розумові можливості стають безмежними, люди творчими та вільними. Це треба лише відчути.
Книга це місце де можна зустріти безліч людей, знайти відповіді на питання та рішення будь-яких задач. Зрозуміти чого хочеться та оцінити те, що маєш…
Про книги та читання можна багато говорити, міркувати, але краще взяти книгу… Читання, це найцікавіше заняття яке вигадала людина.
Які книги читают зараз мої друзі.
А ще я попитала друзів у фейсбуці, які книги вони читають зараз. Така собі підказка для тих хто дочитав свою чергову книгу. Дякую!
“Доктор Живаго”, “Американський психопат”,”Гаррі Поттер і раціональне мислення”, Донцов “Націоналізм”, “Беладонна” -збірка любовних повістей, романів українських письменників 20-х років (всі розстріляні), “Тореадори з Васюківки”, Террі Пратчетт “Творцы заклинаний”, Войнович “Путем взаимной переписки”, “Пикник на обочине”, “Друга стать” Сімона де Бовуар, “Зависть” Олеши, Зотов “Сказочник”, Ендрю Ходжес «Гра в імітацію», “Пісня льоду та полум’я” Дж. Мартіна, ‘Мельница на Флоссе’ Джордж Еліот, Танатонавти” Б. Вербер, “Подорож до Тір-Менегар”, Кім Стенлі Робінсон “Червоний Марс”, “Одиночество в сети”…
Ми читаємо! Слухаємо, дивимось… живемо!
