У цьому році ми маємо перший Новорічний благодійний бал у Скадовську!
Прочитавши оголошеня швиденько біжу до шафи на ревізію нарядів. Чудово, у мене є підходяща сукня! Я вже майже на балу.
Наша міська рада дуже підходить для балів. Виглядає як класичний, південний особняк вісімнадцятого століття з широкою алеею та під’їздом, нехай буде – для карет, чудовими посадками самшиту та розарій, у традиційномі англійському стилі . Неперевершені блакитні ялинки.
Широкі центральні сходи якраз підійдуть для Попелюшки та всіх гостей Новорічного балу, а годинник вчасно попередить, що часи коли карети, сукні та лакеї зникали о 12 годині, точно давно минули в казку.
Уявіть себе тут. У бальній сукні, з зачіскою, з шикарним кавалером…біля сходів, з шампанським… Десь там грає музика зачаровуючи гостей і відносячи їх у світ музики і танцю.
Пан Скадовський з задоволенням спосерігає за дійством, а Ви готові вальсувати до ранку.
А сьогодні – зал, паркет та сходи ще відпочивають. А ми вже починаємо готуватися.
Дома я у захваті розказую про майбутнє дйство:”…Буде так, а те отак, вдягну те, станцюю так…”, а мій кавалер каже:”… вальс, полька, полонез- це повний капець. Звони сину, іди з ним”. Я у роздумах.
