Я подумала, що це аж сюди, до санаторію “Скадовськ” розвернулись нині популярні лазертаг чи пейнтбол.
Димова завіса “по всьому фронту”, інколи поодинокі, а то і часті постріли у невизначеному напрямку. Залишилось побачити “зелених чоловічків”, або почути “хенде хох” і повний капут. Тьху, тьху, тьху все обійшлось.
Іду, як кажуть, на грозу, заходжу в зону поганої видимості і… розслабляюся.
Це звичайне багаття, дуже велике, аж два, де горить, де тліє. Димить і воняє.
Я не знаю хто полінився вивезти сміття, хто запалив і хто навоняв. Ці грандіозні кучі, якраз між санаторієм “Скадовськ” і пансіонатом “Лазурне”.
І незнаю я, для кого правила не правила і кому на них начхати, але коли так –
А взагалі,
Я люблю осінні багаття.
Це якась ностальгія мабудь.
За часами, яких не повернеш
За мріями які не здійснились…
