Минають роки, віддаляючи нас все далі і далі від шкільних уроків, домашніх завдань, щоденників і десяти років дитинства. Десяти років спілкування, дружби, пам’яті, знань та навичок на які потім спираєшся усе життя, років до яких повертеєшся і повертаєшся…навіть гортаючи старі альбоми.
Сьогодні День вчителя і є привід привітати Вас зі святом та побажати букет неймовірних побажань, від щирого серця і від усієї душі.
Я пам’ятаю Ваші уроки, цікаві, кольорові, справжні кінофільми розказані біля шкільної дошки, зрозумілі і не зовсім. О, як я не любила “новітню історію”, всі країни на “одне лице”, в чому принадність? Як їх відрізніти… Віра Іванівна сказала обрати одну і вивчити про неї. Я читала, обирала, плутала… обрала. Ємен – найменша кількість державних переворотів! Пам’ятаю!
Віра Іванівна, я хочу зустрічати Вас на наших затишних скадовських вулицях, шкільних лінійках, бачити Вас у вікно, швидко втікаючою від дощу під парасолькою та у гумових черевиках. Я згадую Вас гортаючи історичні книжки і зустрічаючись з однокласниками. І я по доброму заздрю Вашим учням.
Віра Іванівно, ми Вас згадуємо.
