ЖІНКИ, ЯКІ НАДИХАЮТЬ.
АННА ДУБІКОВСЬКА
Цих жінок Ви, напевно, зустрічали на вулиці, у магазині чи деінде на теренах Скадовська. Цілком ймовірно, вони – Ваші родичі, друзі чи хороші знайомі.
Так, вони – не всесвітньо відомі знаменитості. Поки що! 😉
Але для Скадовська вони – безперечно, зіроньки! Це – особливі жінки, які щиро горять своєю справою, яскраво світяться і рясно-рясно засвічують усе навколо. Адже мають великий Божий дар – надихати!
І саме ці представниці прекрасної половини людства увійшли в наш список жінок Скадовщини, які надихають!
Ми не порівнюємо їх між собою, не влаштовуємо змагання за першість, адже кожна з них – унікальна та неповторна! Ми просто дуже раді, що нас оточують такі прекрасні жінки, і хочемо поділитися цією радістю з Вами, наші любі читачі! 🙂
Наша сьогоднішня героїня – тендітна та ніжна Анна Дубіковська.
Її невичерпний оптимізм та величезна любов до життя дуже мотивує!
А ще Анна власноруч створює унікальний світ ляльок-трюфелят! І це неабияк надихає!
Тож саме час знайомитися ближче! 🙂
- Найбільше я ціную в людині доброту та душу.
- Я ніколи не примушу людину страждати.
- Якби я не стала майстринею ляльок, то була би хірургом.
- Три речі, які я би взяла на безлюдний острів: це книжка про виживання в таких умовах, ніж та збільшувальне скло.
- Я би хотіла зустрітися з Тімом Бертоном (американський кінорежисер, мультиплікатор, письменник – Авт.). Я обожнюю його мозок, хід його думок.
Як Ви стали тим, ким Ви є?
Я завжди була собою. Це дуже важливо – не втрачати себе.
Я завжди вірила в мрії. Я знаю, що в кожному з нас живе мрія, ціль та майбутнє.
І, звичайно, я багато працювала над собою та над своїми проектами, адже без праці нічого не досягнеш.
Ви відома в Скадовську майстриня ляльок-трюфелят. Розкажіть, чому саме так іменували їх?
Моя історія дуже банальна. Коли я шила першого хлопчика (а то був хлопчик, хоча зараз у мене майже всі дівчата!), то якраз їла шоколадну цукерку “Трюфель”. Я собі й подумала: “А чому б і ні?”. Так виникла назва для моїх іграшок.
Чим вони відрізняються від звичайних магазинних ляльок?
Вони різняться тим, що в кожній з них є частинка моєї душі. Завжди. Перед відправкою їх до нового дому, я завжди даю їм завдання. Я хочу, щоб вони допомагали людям, несли добро та радість у кожний дім.
Ну і, звичайно, це ручна робота. Кожен клаптик тканини я ретельно відбираю. Коли я малюю їм очі, то я завжди бачу там дещо більше, і люди це відчувають.
Небагато людей знають про те, що Ви – волонтерка. Ваші ляльки неодноразово брали участь у благодійних аукціонах, і гроші від їх продажу йшли на лікування важко хворих дітей. Чому Ви вирішили займатися волонтерством?
Так, це правда. Коли моє хобі почало приносити прибуток, то я вирішила зайнятися волонтерством.
Я завжди допомагала, допомагаю та буду допомагати людям. Знаєте, який був найпрекрасніший момент, пов’язаний з волонтерством? Дівчинка, якій ми допомогли, вислала мені відеозвернення. Здорова і щаслива.
Чи важливо виховувати наше молоде покоління у дусі волонтерства?
Діти мають розуміти, що всі ми люди і маємо змогу допомагати іншим людям. Своїх дітей я виховую саме так.
Ваш чоловік – знаний скадовський фотограф. Виходить, що Ваш шлюб – це тандем двох творчих особистостей. У чому особливість такого союзу? Чи Ваші доньки успадкували творчу іскру?
Дуже важко двом творчим людям в одній родині, але ми намагаємось завжди підтримувати одне одного. Ми ніколи не сваримось, якщо нам потрібен час для роботи. Головне – це розуміння, і, звичайно, кохання. З чоловіком ми росли разом, тому кожен його успіх – це мій успіх, і навпаки. Я пишаюсь ним.
Наші дівчатка взяли від батьків найкраще. Вони будуть набагато краще, ніж ми. Це вже видно. Ми з чоловіком віримо в них.
Про що Ви мрієте?
Я завжди живу в утопії. Переконана, що це дуже добре. Мрію, щоб кожен із нас був щасливим, здоровим, щоб наші діти залишались добрими людьми та досягли омріяних висот.
Найближчим часом я планую написати казку, яку читатимуть і діти, і дорослі. Також я хочу знімати кліпи та фільми, відкрити свою студію по малюванню. Можливо, буду навчати дітей малюнку. Задарма. Дуже хочеться, щоб молоде покоління знайшло себе.
Хто або що надихає Вас у житті?
По-перше, це мої діти. Вони – чудові! Я дякую, що саме вони – мої діти. По-друге, природа, повітря, кохання.
Я думаю річ у тім, що багато хто з людей не помічає важливих речей. Адже коли ти стоїш на вулиці та дихаєш на повні груди, то розумієш, що ти живий та в цьому повітрі є все.
Всесвіт у нас під ногами!. Я вірю, що у кожного з нас все вдасться, і все буде добре!
