Серед багатьох загадок степу є одна, що навіть у наш прозаїчний та прагматичний час межує з містикою. Колись давно першовідкривачі цих земель були вражені дивною знахідкою: у густих заростях ковилу, серед запаморочливих просторів, на безкінечній, вкритій травою рівнині, над якою ширяли лише орли та канюки, вистежуючи лякливих ховрашків, ураз, немов з потойбіччя, виринала перед подорожніми…
Настає весна, і наші садиби прикрашаються буйним квітом тюльпанів. Вони, мов самоцвіти, виграють різними кольорами: від молочно-білого до оксамитово чорного. Є бузкові і навіть блакитні тюльпани, є плямисті і в смужку, є з махровими пелюстками…Немає кінця-краю розмаїттю цієї квітки – уродженки нашого степового краю. Так, тюльпан – це син степу, викоханий його землею і напоєний…
Були часи, коли степ був зовсім безлюдним. Ніхто не наважувався підкоряти цей простір…Десь далеко велично плинув Дніпро, шуміли ліси і колосились поля. А тут «царювали» лише дикі тварини, птахи та гризуни. Сили людини було замало, аби змагатися з степом. Однак часи змінювались. Людина ставала сильнішою. І невдовзі до її змагань долучилась зброя. Нові часи прийшли…
Степові простори здаються царством величного спокою. Місцями на багато кілометрів навкруги не побачиш жодної живої душі…Однак не варто вважати цю територію оазисом мертвої тиші. Степовий край, як, либонь, ніякий інший, сповнений драматичних та буремних подій. Він часто ставав ареною найзапекліших сутичок, кривавих змагань, звитяжної, титанічної праці. Різні народи у різні епохи намагалися заволодіти степом, і…
Без перебільшення можна сказати – тільки той, хто мешкав у степу, може оцінити значення доступної питної води. Без неї не було б життя, і тому старовинній криниці у центрі селища Каланчак, без сумніву, завдячує не одне покоління. І як важливо, що це рукотворне джерело збереглось не лише в переказах, а й у живому втіленні! У…
