Про відпочинок на острові Джарилгач. Кілька історій, думок і спогадів від скадовчан.

471

Скадовськ виживає тільки за рахунок відпочиваючих.

А як інакше існувати жителям, якщо в місті знищений і практично стертий з лиця землі напівпровідниковий завод, на якому працювали дві з половиною тисячі чоловік. Молокозавод, чия продукція йшла на експорт. Консервний завод, який постачав продукцією не тільки в Україну, а й в інші країни світу. Морський порт, УКЗС, ковбасні цехи і харчосмакова фабрика, сільгосптехніка, дорожньо-будівельні і будівельні підприємства, автобази, автобусні та вантажні автопарки, рибколгосп “Приморський”, колгосп “Україна” … На них працювала переважна кількість скадовчан.

Сьогодні нічого цього немає. Роботи немає і скадовчани активно будують житло для відпочиваючих, перероблюють свої квартири під курортників, а то й взагалі на літо переселяються у літні кухні щоб своє житло здавати у найм.

Гості, слава Богу, їдуть, зупиняються в місті, ходять на пляжі, в кафе та відвідують розважальні заклади. Але курортний сезон, з року в рік, стає все коротшим, години роботи закладів відпочинку обмежуються, ціни на ринку активні. А у зв’язку з карантином, достатки людей які їдуть на відпочинок, дуже обмежені. Це про Скадовськ.

В останні роки активно став рекламуватися острів Джарилгач. Острів Джарилгач, дійсно унікальне місце. Природа, море, пляжі, воля і свобода. Джарилгачські маяки з цікавою історією, легендами та можливістю зробити унікальні фото в різних часових відрізках.

Але якщо туристи, відпочиваючі чи курортники бачать на острові Джарилгач лише його принади. Захоплюються його видами, морем і пляжами, то скадовчани дивляться на “розкрутку” острова більш критично.

Скадовчани переймаються майбутнім острова Джарилгач і не хочуть втратити його первобутність. Та вони просто не хочуть щоб острів Джарилгач перетворили на купу сміття в першу чергу.

Скадовчанка яка днями побувала на острові Джарилгач розказала як зробила зауваження чоловіку що викинув собі під ноги пластиковий стакан. Вона каже:”Уяви, я йому кажу, підніміть будь ласка сміття, що кинули, а він дивиться на мене наче я перегрілася і показує гори сміття у кущах. І я мовчу. Влада, Нацпарк чи лісгосп, дозволяють вести на острові бізнес і не цікавляться долею острова. Ми ж його так засерем… знищимо.”

Ми ще постояли, поговорили, згадали часи коли на острові Джарилгач, можна було ночувати, з наметами лише з дозволу прикордонників. Часи коли на острові Джарилгач пахло камкою і морем, а не кучами сміття. Коли під ногами не хрускали пластикові стаканчики і пакетики не літали над головами наче повітряні медузи.

Бізнес то добре, але…

Останнім часом у соціальних мережах активно рекламуються різноманітні бунгало, халабуди, кемпінги, будинки і будиночки на острові. Але прЕлєсть відпочинку на Джарилгачу не в цім.  Принадність “дикого” відпочинку в тім, щоб перебуваючи в таких місцях як острів Джарилгач не порушити його атмосферу. Не приїхати на острів і прокричати, “Ей я приїхав, готуйся острів, тепер тут я господар і я встановлюю правила”. Ні, принадність в тому, щоб бізнес підкреслював красу острова, організовував відпочинок туристів в рамках “дикого” відпочинку, не порушував його краєвидів і сприйняття. Щоб острів Джарилгач залишався таким яким він був 100, 200, 500… років тому. В цьому його унікальність, на мою думку.

Яким би хотіли бачити острів Джарилгач американські та японські акули бузнесу які мали можливість інвестувати капітал в будівництво на острові Джарилгач.

В далекому вже 1994 році, в часи коли головою Херсонської ОДА був Віталій Жолобов, до Скадовська приїхав американський конгресмен. Його приймали в порту показували плани інвестиційного розвитку острова з дорогами, готелями, центрами розваг, піднімали за це чарки, говорили тости, а коли черга говорити тост дійшла до американця, він побажав не втручатися в природу острова, не руйнуйвати унікальний куточок незайманої природи і лише берегти те що є. Ще він тоді сказав, що побував у багатьох куточках планети, на різних материках і бачив багато цікавих місць і може стверджувати, що острів Джарилгач унікальне місце яке треба берегти для нащадків.

Ще  один випадок стався і з японським представником туристичного бізнесу. Бізнесмен відвідав територію маяка. “І коли чиновник,- розказує свідок тих подій,- який привіз акулу курортного бізнесу на острів, розсипаючись в компліментах, умовляв японця побудувати на острові готельні комплекси, той сказав буквально так:” Шановні! Ви навіть не уявляєте, в якому унікальному місці живете! Збережіть цей первозданний куточок як він є, і ваші нащадки поклоняться вам в пояс і пронесуть цю подяку через століття! ” .

А ми, заради швидкого прибутку, готові знищити, цей унікальний куточок? Все ж починається в житті з малого. З халабуди, намету… до мотелів та готелів один крок. А там почнуться: очисні споруди цих готелів-мотелів, сміття, вода, підвод електромереж, дорога…  і пішло-поїхало. Вивіз сміття, переробка відходів? Буде як і зараз, купи сміття і два біотуалети на весь острів, фекалії будуть у нас не тільки в затоці, а й у відкритому морі.

Коментарі від скадовчан, які пам’ятають острів Джарилгач “диким”.

“…На моє глибоке переконання, особливо після сьогоднішнього відвідання Маяка , ЗАБОРОНИТИ будь яке будівництво ,сезонне -не сезонне , в цій зоні!!! Торгівлю !!! Ночівлю!!!
Розрекламували острів ,а подумали як приймати на ньому відпочивальників???
Сморід відчуваєш відразу ,як ступаєш на острів!!!
Від побаченого стає страшно-загадили такий куточок раю!!!
Не шукайте відповідального- всі будемо винні в знищені острова!
Сьогодні вказала людям на сміття ,то у відповідь почула -,, Берите и убирайте!!!!,,,,
Ось так!!! ВОНО приїхало відпочивать!!!Ми ж самі його запросили!!!”

“…на 100%согласна на остров сейчас нет желания ехать, там так грязно. И там не должно быть никаких построек и оздоровительных лагерей. На то он и есть заповедник.”

“Наша общественная организация”СкадовскНаш Дом” не дала команде Януковича застроить остров,но доморощенные “бизнесмены” с подачи админресурса вообще варварским способом предоставляют свои услуги по организации отдыха туристов и гостей города.И это начало конца уникального уголка планеты всей…”

Якщо ми дозволено забудову на острові й надалі, то це вже буде звичайний пляж наприклад на Одещині. Я за те щоб на острові був лад. Повинні бути навеси та шезлонги, туалети, переодягальні, вода та добре організований збір сміття . Ну і якась одна кафешка стилізована під острівну де можливо спробувати страви з морепродуктів. Та й досить.”

“Поменше шезлонгів ,побільше туалетів! І декілька робітників для прибирання та утриманню пляжу в відмінном у стані ,за рахунок тих ,хто здійснює там будь яку підприємницьку діяльність!
….і ідея СТИЛІЗОВАННОЇ кафешки -супер!!
І НІЯКОЇ НОЧІВЛІ!!!!!
ВСІ на материк!!!!”

“у нас погранзона… если тогда контролировали ситуацию, то сейчас нужно и подавно…”

Бережімо те, чим нагородила нас природа!