На морі вже зовсім тихо.
Десь у тополях гуляє вітер,
чутно як б’ється у моря серце…
Кава не квапиться розчинити у повітрі свої аромати,
а телефон хочеться замінити на звичайну книгу.
Не хочеться новин, галасу і метушні.
Хочеться спокою, тиші і кави.
А вам?
…Для щастя не треба літа.
Достатьо вітру, моря і кави