Скадовськ. Така собі історія про “Вірю”

659
Скадовськ. Ранок.
Супермаркети тільки відчинили свої двері, перші покупці сонно бродять торговельним залом, а каси ще зовсім без розмінної монети.

У мене дві закупки, на два чеки. З першої , мені треба дати 45 копійок здачі і касир бідкається, що віддає останні, та й у мене копійок немає. Віддала останні, розраховує мене далі і знову треба копійки, а у мене тільки ті що вона мені дала і тих недостатньо. І тут у мене звідкись випадають п’ятаки, я віддаю їх привітній касирці…
“Як тут не вірити”- каже вона, “Мені повернулося сторицею… “.

Звертайте увагу на дрібниці, не жалійте відданого і вірте.
Скадовськ. Ранок.