Звичайний осінній вихідний. Що там на дворі? Дощ, туман, холодно, тепло, вітер чи сонечко? Що робити? Іхати на ринок за перцем чи помідорами і займатися консервуванням, а може майнути на фестиваль.
Ось такий фестиваль – “Степ та воля – козацька доля”
Благодатне, звичайне українське село з сучасною історією.
У 1910 році з господарського хутора Гаваджино було засноване селище яке потім, з 1957 року стане називатися – село Радгоспне. У тридцяті роки минулого століття село не оминула хвиля соціалістичної економіки і тут був організований бавовнорадгосп №1 куди були переселені узбеки, туркмени та казахи із Середньої Азії для вирощування бавовни.
Незнаю які там були економічні показники, але саме для покращення управління, у 1936 році господарство було розділене на два радгоспи: бавовнорадгосп “Скадовський – 1” та “Скадовський – 2”.
Потім війна, відновлення господарства і приєднання до хутора Гаваджино, хутора Шаплики. Так виникло село Радгоспне яке у 2016 році за бажанням місцевих жителів було перейменоване на Благодатне.
Люди кажуть, що варіантів нової назви села було майже десять, а обрали Благодатне. Вони першими на Херсонщині позбулися всього ленінського, і пам’ятника, і назви вулиці, а ще у них є Свято-Микильський скит Благовіщенського жіночого монастиря.
Дуже хвалилися селяни школою, садочком та будинком культури, лікарнею та головою сільради. Ремонтами, які зроблені в усіх сільських установах, студентами з Херсону які зробили з звичайного будинку культури справжній Палац, дружбою з “районною культурою”, це так кажуть про Ольгу Василівну Миронець – начальника районного відділу культури, яка і сьогодні була у центрі подій.
ну і звичайно ж з “нашим козацтвом”. У мене взагалі склалось таке враження, що козацтво в Україні починалось з Благодатного. Ще кілька таких фестивалів і я в це повірю сама і вам буду розказувати та доводити це на фактах.
Ще за довго до офіційного оголошення про початок фестивалю робота на галявині біля Палацу культури кипіла в усіх казанах. Багаття розвели не тільки благодатненські козачки та козаки, а й гості з сусідніх сел. Ми мабудь наступного року також поїдемо на “Козацький фестиваль”, бо команда в нас є і готувати ми вміємо. Борщ на фестиваль “Смаженого бичка” варили, досвід маємо. Це дівчата з сусідньої Миколаївки, особисто мені їхній куліш найбільше смакував, і по кількості спецій, солі, цибульки, моркви, шкварочок…
Дівчата зразу страву не роздавали, попередили, що куліш повинен постояти, настоятись і умліти. Я почекала, пофестивалила і
повернулась за кулішем від миколаївських дівчат.
Сьогодні кипіло, шкварчало, і вертілось на вертелах кругом. Пахло… до нестями. Єдине що відволікало від козацької кухні, це козацькі виступи, привітання гостей, артистичні номери, кінні змагання… та спілкування з благодатненцями.
Ось саме ці дівчата, з Благодатного, зварили сьогодні, за версією поважного жюрі, найсмачніший куліш. А я вам скажу що в них були ще й ексклюзивні грінки, пиріжки, а у сусідів був рулет з маком, як пекла колись моя бабця. Я пішла до них та кажу:”Пригостіть…” так мені і рулету дали, і пиріжків з капустою і канапок з сиром та овочами. Оооо, я була у захваті, ні не тільки від рулету (ну і від рілету теж), від душевної, родинної атмосфери, від посмішок, доброти якою пронизаний був весь день і від людей, відкритих, привітних і вмілих, знайомих один з одним, людей які вміють працювати і відпочивати.
Це майже початок фестивалю і поважні гості вітають благодатненців зі святом.
Козаки та скадовська самооборона теж сбогодні на фестивалі
Лунає гімн України. Точніше – люди співають гімн України. Велично.
Це Україна, Благодатне, фестиваль “Степ та воля – козацька доля”!
Пані Анна вже чекає на гостей.
Сьогодні на фестивалі виступали різні колективи, лунали пісні, танцювались танці, нагороджувались воїни і лунали вітання.
Такими були сьогодні люди на вулицях села.
Анатолій Іванович Волошин- директор Скадовського РБК був задоволей святом. Дуже!
А це найповажніші гості свята, вони й жюрі, вони ж і учасники, для них організоване й проведене сьогоднішнє чудове свято.
Сьогодні були справжні журналісти, вони знімали репортаж про фестиваль “Степ та воля – козацька доля”.
На кінних змаганнях були свої глядачі…
Виступи артистів нікого не залишали байдужими, пісні зразу піднімали людей з місць і змушували вступати у веселий танок.
Це Василь Козак – голова сільради села Благодатне. Гордість селян!
А ці веселі дівчата з Скадовська, з скадовської бібліотеки. Читайте книжки, їздіть на фестивалі і у вас завжди буде гарний настрій!
Олександр Горяінов, співзасновник фестивалю “Джаз над морем”, завітав до Благодатного на фестиваль “Степ та воля – козацька доля” з дружнім візитом.
Вітання від Василя Козака були навіть пісенними.
Ця страва готувалась з самого ранку, потихеньку, помаленьку і до обіду вже можна було пригощати гостей та благодатненців справжньою козацькою смакотою. Мммм, як у кіно.
На фестивалі було зварено 11 різних кулешів! Вистачило на всіх!
Куліш — традиційна козацька страва і варили його майже щодня під час військових походів.
Насправді ж рецептів приготування кулішу є дуже багато. Селяни чи чумаки для смаку і поживності додавали до нього перепілок, рибу, в тому числі й суху тараню, м’ясо з салом, гриби – такий куліш здавна називають польовим чи береговим, бо варили його здебільшого мисливці чи рибалки, або ж косарі далеко в лузі на косовиці. Простий польовий селянський куліш, засмачений свинячими шкварками, має аналоги й у тих сусідських країнах, куди масово переселялись українці.
Справжній козацький куліш можуть приготувати лише справжні козаки. У Благодатному був справжній куліш!
Відповідальний момент. Жюрі оголошує найсмачніший куліш.
Ольга Василівна Миронець – головний суддя! Знавець якому я довіряю.
Переможці.
Ще пригощали борщем.
Пані Тамара склала вірш до сьогоднішнього свята і прготувала найсмачніший куліш та разом із своїми учнями 2-го класу була посвячена у козаки.
Козацькі забави від майстрів.
і тренування для бажаючих. Спис дуже серйозний, я перевірила.
Вітання від переможниці “Чорноморських ігор 2017”
Ну, а це вже козацькі забави яким дітей та дорослих навчили козаки. Як треба вітатися, гра у гопака, бої на шаблях…Хлопці з таким азартом взялись за діло, що авіть не хотіли розходитись.
Концерт ішов своїм чередом, гості привезли багато цікавих номерів, пусень і танців.
Байдужих, серед глядачів не було, всидіти на лавках було неможливо.
Ну як тут всидіти, коли ноги самі ідуть у танок…
Фестиваль “Степ та воля – козацька доля” – веселе, домашнє свято де завжди раді гостям, де збираються козаки і де відпочиваєш душею. Осінь, золота пора…
… кидайте все, і перець, і помідори, незважайте на погоду, дощ, туман чи навіть морозець (а раптом) і їдьте у Благодатне на фестиваль “Степ та воля – козацька доля”. Форма одягу – зручна, фестивальна. Настрій – підніметься. Друзі – знайдуться. Час – зупинеться чи пролетить? Я не зрозуміла, одне скажу:”Час витрачений не марно!” І якщо ви натрапите на оголошення про фестиваль “Степ та воля – козацька доля”…дивись початок абзацу.
