Соціологічні дослідження на тему “Культура (субкультура) бідності в Україні”

Центр близькосхідних досліджень спільно з аналітичним центром Українського католицького університету провели соціологічні дослідження на тему “Культура (субкультура) бідності в Україні”

Дослідження проводились на базі Скадовського та Чаплинського районів, презентували роботу: Ігор Семиволос і Сергій Данилов (керівник дослідження Оксана Міхєєва – доктор історичних наук, професор Українського католицького університету).

Основні питання дослідження:

• Чому людина стає бідною.
• Як виживає бідна людина.
• Як людина, яка вважає себе бідною, бачить себе у житті і суспільстві.

Методологія дослідження “Культура (субкультура) бідності в Україні”

Для дослідження були сформовані 3 фокус групи з відповідною вибіркою учасників. дві групи були з людей які отримують соціальну допомогу, одна з фахівців які стикаються в роботі з соціально незахищеними верствами населення. Проводились опитування, анкетування та інше.

Деякі питання які розглядались під час дослідження “Культура (субкультура) бідності в Україні”

Люди вважають себе бідними:

• “Та вже всі бідні” – з протесту і це майже 100 %
• “Я як всі!”
• Не враховують такі цінності як діти, родина…

Більшість опитуваних занижають свої сімейні доходи, не враховуючи прибутки отримані поза заробітної плати, а витрати завищують. Це призводить до психологічного тиску від витрат на людину і навіть до стресів.

Низький рівень продуктивності праці.

Працюючі респонденти визначили що:

• Не знають своїх функціональних обов’язків, задач і не мають плану роботи.
• Відповідно – дуже погана організація роботи
• І відчуття виконання нікому не потрібної роботи. Постійно товчуть воду в ступі.
• При цьому, опитувані визначили, що 1 година робочого часу має оплачуватись більше ніж є наразі.

Порівняння роботи за кордоном і в Україні.

Робота в Польщі показала, що в Україні інтенсивність роботи в рази нижча ніж у Польщі чи в інших країнах куди їдуть українці на роботу. Відповідно значно менша продуктивність праці.

Продуктивність праці – це показник ефективності праці, результативності, що характеризується співвідношенням обсягу продукції, робіт чи послуг, з одного боку, та кількістю праці, витраченої на виробництво цього обсягу.

Люди досі не розуміють важливості правильної організаціїї праці що призводить до спотворення відношення до роботи.

В Польщу їдуть працювати! В Україну – відпочивати!

Що краще? Бідні, середні чи багаті.

Опитувані визначили, що:

• Багатих  – 11%
• Середнього класу – найменьше, а
• Бідних, які дійсно бідні, а не вважають себе такими – до 30%

Бажаний дохід бідних людей – 10 тис.грн. З більшою сумою вони просто не знали б що робити.

Найгірше ставлення у суспільстві до середнього класу – з-за зверхнього ставлення до всіх (так вважають респонденти).

Формування групи “місцеві багатії” сталось за рахунок протиправних дій (так вважають респонденти).

Причини бідності.

Причинами бідності вважають переважно:

• алкоголь
• ігроманію
• відсутність амбіці
• залежність від соціальної допомоги.

Відповідно, люди не бачать шляхів виходу з стану бідності.

Бідність = Норма , це тривожний відгук суспільства.

Як бідні люди бачать суспільство.

• Влада – ворог! – для всіх респондентів.
• Невіра в державу.
• Бідні намагаються довести що вони не бідні і правильно бути “не бідними”
• Соціальна допомога – допомога яку можна отримати хитрістю.
• Люди сподіваються лише на себе, що не згуртовує їх і не консолідує до вирішення загальних питань.
• Багато людей живуть в борг.
• Лише 1 чоловік з 60 опитуваних пов’язав покращення життя з отриманням “білої заробітної плати”.
• Держава нечесно грає і обдурює людей, тому респондентами не засуджується несплата податків.
• Виплати на дітей – заробіток. Зачасту люди йдуть на фіктивне розлучення, оформлення опіки та інші хитрощі.

Чого чекають бідні.

Респонденти відзначили що сподіваються на те, що прийде керівник-господарник, або “Хтось” і дасть людям роботу, їжу, тепло і всі блага.

Бажання! (опитуваних) – розділити всі блага між всіми порівну!

Сьогодні, серед опитуваних, дуже високий градус очикування від влади, але конкретно чого вони чекають ніхто не знає.

Підсумок

Підсумовуючи проведену роботу у дослідників виникло відчуття безпорадності, розуміння того, що громади самі не готові змінюватись, але виходи треба шукати аби не було пізно.

Що треба робити.

• Необхідно збільшувати кількість та підтримку соціально активної частки людей.
• проводити роботу з молоддю та мотивувати її до роботи та щоб бути не бідними. Прагнути жити краще.
• Плекати бажання достойного майбутнього.

Дослідниками була проведена велика, корисна та цікава робота. Тепер діло залишилось за малим: Об’єднатися громаді у вирішенні поставлених питань та організувати  співпрацю з районною та міською владою. 

Організатор заходу ГО “Скадовшина – мій рідний край”.