Соціологічні дослідження на тему “Культура (субкультура) бідності в Україні”
Центр близькосхідних досліджень спільно з аналітичним центром Українського католицького університету провели соціологічні дослідження на тему “Культура (субкультура) бідності в Україні”
Дослідження проводились на базі Скадовського та Чаплинського районів, презентували роботу: Ігор Семиволос і Сергій Данилов (керівник дослідження Оксана Міхєєва – доктор історичних наук, професор Українського католицького університету).
Основні питання дослідження:
- Чому людина стає бідною.
- Як виживає бідна людина.
- Як людина, яка вважає себе бідною, бачить себе у житті і суспільстві.
Методологія дослідження “Культура (субкультура) бідності в Україні”
Для дослідження були сформовані 3 фокус групи з відповідною вибіркою учасників. дві групи були з людей які отримують соціальну допомогу, одна з фахівців які стикаються в роботі з соціально незахищеними верствами населення. Проводились опитування, анкетування та інше.
Деякі питання які розглядались під час дослідження “Культура (субкультура) бідності в Україні”
Люди вважають себе бідними:
- “Та вже всі бідні” – з протесту і це майже 100 %
- “Я як всі!”
- Не враховують такі цінності як діти, родина…
Більшість опитуваних занижають свої сімейні доходи, не враховуючи прибутки отримані поза заробітної плати, а витрати завищують. Це призводить до психологічного тиску від витрат на людину і навіть до стресів.
Низький рівень продуктивності праці.
Працюючі респонденти визначили що:
- Не знають своїх функціональних обов’язків, задач і не мають плану роботи.
- Відповідно – дуже погана організація роботи
- І відчуття виконання нікому не потрібної роботи. Постійно товчуть воду в ступі.
- При цьому, опитувані визначили, що 1 година робочого часу має оплачуватись більше ніж є наразі.
Порівняння роботи за кордоном і в Україні.
Робота в Польщі показала, що в Україні інтенсивність роботи в рази нижча ніж у Польщі чи в інших країнах куди їдуть українці на роботу. Відповідно значно менша продуктивність праці.
Продуктивність праці – це показник ефективності праці, результативності, що характеризується співвідношенням обсягу продукції, робіт чи послуг, з одного боку, та кількістю праці, витраченої на виробництво цього обсягу.
Люди досі не розуміють важливості правильної організаціїї праці що призводить до спотворення відношення до роботи.
В Польщу їдуть працювати! В Україну – відпочивати!
Що краще? Бідні, середні чи багаті.
Опитувані визначили, що:
- Багатих – 11%
- Середнього класу – найменьше, а
- Бідних, які дійсно бідні, а не вважають себе такими – до 30%
Бажаний дохід бідних людей – 10 тис.грн. З більшою сумою вони просто не знали б що робити.
Найгірше ставлення у суспільстві до середнього класу – з-за зверхнього ставлення до всіх (так вважають респонденти).
Формування групи “місцеві багатії” сталось за рахунок протиправних дій (так вважають респонденти).
Причини бідності.
Причинами бідності вважають переважно:
- алкоголь
- ігроманію
- відсутність амбіці
- залежність від соціальної допомоги.
Відповідно, люди не бачать шляхів виходу з стану бідності.
Бідність = Норма , це тривожний відгук суспільства.
Як бідні люди бачать суспільство.
- Влада – ворог! – для всіх респондентів.
- Невіра в державу.
- Бідні намагаються довести що вони не бідні і правильно бути “не бідними”
- Соціальна допомога – допомога яку можна отримати хитрістю.
- Люди сподіваються лише на себе, що не згуртовує їх і не консолідує до вирішення загальних питань.
- Багато людей живуть в борг.
- Лише 1 чоловік з 60 опитуваних пов’язав покращення життя з отриманням “білої заробітної плати”.
- Держава нечесно грає і обдурює людей, тому респондентами не засуджується несплата податків.
- Виплати на дітей – заробіток. Зачасту люди йдуть на фіктивне розлучення, оформлення опіки та інші хитрощі.
Чого чекають бідні.
Респонденти відзначили що сподіваються на те, що прийде керівник-господарник, або “Хтось” і дасть людям роботу, їжу, тепло і всі блага.
Бажання! (опитуваних) – розділити всі блага між всіми порівну!
Сьогодні, серед опитуваних, дуже високий градус очикування від влади, але конкретно чого вони чекають ніхто не знає.
Підсумок
Підсумовуючи проведену роботу у дослідників виникло відчуття безпорадності, розуміння того, що громади самі не готові змінюватись, але виходи треба шукати аби не було пізно.
Що треба робити.
- Необхідно збільшувати кількість та підтримку соціально активної частки людей.
- проводити роботу з молоддю та мотивувати її до роботи та щоб бути не бідними. Прагнути жити краще.
- Плекати бажання достойного майбутнього.
Дослідниками була проведена велика, корисна та цікава робота. Тепер діло залишилось за малим: Об’єднатися громаді у вирішенні поставлених питань та організувати співпрацю з районною та міською владою.
Організатор заходу ГО “Скадовшина – мій рідний край”.