Рукола дикоростуча (Diplotaxis tenuifolia)
Модну нині у нас руколу почали сіяти та вирощувати зовсім недавно, років 50 тому. До цього італійці обходилися молодим листям руколи дикоростучої. Але з ростом населення природних ресурсів цієї рослини стало не вистачати. Ось і почали італійці сіяти цю зелень у себе в городах та культивувати промислово, Вивели нові сорти руколи. В Україні сортів власної селекціїї немає, у нас вирощують руколу переважно російських сортів.
Мода на руколу поширилась на всю Європу і дісталась Скадовська. Багато хто з нас теж полюбляє цю ароматну зелену культуру і купує її на ринку.
А я сьогодні, майже в центрі міста зустріла руколу дикоростучу (Diplotaxis tenuifolia)
ЇЇ також іноді називають рокет-салатом, або просто — дика рукола.
Двурядник — найближчий родич наших звичайних бур’янів: жерухи, гулявника та пастушої сумки. За смаковими якостями зелень двурядніка теж дуже близька до зелені названих бур’янів. Правда, їх ніхто і ніколи в своїх городах не сіяв. А зелень дикорослих рослин цих видів наші предки в їжу вживали чимало і з великою користю для здоров’я.
Руколу дику вживати в їжу можна і навіть корисно.
На зелень, дику руколу доцільно використовувати тільки в одному сезоні, поки рослини не почнуть формувати квітконоси. У квітучих рослин зелень грубіє і стає надмірно гострою на смак, а її кількість багаторазово скорочується.
Я на початку літа накопала дикої руколи та посадила у себе вдома. Обриваю, поливаю і все гаразд, завжди є свіжа зелень.
У Скадовську газони влітку скошували, тож і руколу обновили, а там де є полив, вона взагалі гарна, соковита та ароматна, тільки зачепи.
У дикої руколи аромат більш інтенсивний ніж у посівної, але то, як кажуть на любителя. Вона все одно корисна і смачна, багата каротиноми, вітамінами групи В, йодом, аскорбіновою кислотою, вживання її в свіжому вигляді підвищує рівень гемоглобіну в крові і сприяє виведенню «поганого» холестерину.
Ходіть містом пішки, дихайте корисним Скадовським повітрям і дивіться під ноги. Там росте багато цікавих рослин.
