Привіт від мисливців та рибалок НПП «Джарилгачському» та лісгоспу. А все починалось з дельфінів…

Українські інтернет видання та телебачення занепокоїлись долею дельфінів які нібито опинились у пастці Джарилгачської затоки.

«У м. Скадовську (Херсонська область) було врятовано двох дельфінів, які опинилися в пастці у Джарилгацькій затоці поблизу смт Лазурного, повідомляє Державна служба України з надзвичайних ситуацій.
«19 травня рятувальники Скадовського підрозділу ДСНС області спільно з фахівцями Чорноморського рибоохоронного патруля, Національного парку «Джарилгацький», керівництвом Скадовського дельфінарію «Акварель» і місцевими рибалками провели роботи з порятунку двох дельфінів, які опинилися в пастці у Джарилгацькій затоці біля смт Лазурного», — йдеться у повідомленні ДСНС на сторінці у Facebook.

Фото з сайту НПП «Джарилгачський»

Так, зазначається, що після багатогодинної роботи одного дельфіна вдалося переправити у відкрите море, а другий залишається в затоці під наглядом фахівців.»

«Провели операцію… Яку операцію?» Обурюються скадовчани які розуміються на морі, дельфінах та інших морських істотах, приливах та відливах, охоті та риболовлі.
Дельфіни завжди запливавали у Джарилгачську затоку через протоку у Лазурному. Вони або ідуть за рибою на яку полюють, або ховаються від небезпеки.

Природа б виправила все сама, як буває зазвичай, і треба було лише почекати та поспостерігати за дельфінами, а тут ціла операція. Підняли людей, техніку, пресу, витратили купу грошей… і зловили одного дельфіна, а другого? Загинув?

Так от, ті ж  рибалки розказали, що в риболовних сітках дельфінів гине значно більше ніж тих які заходять у затоку. 15 хвилин без повітря, паніка і тварина гине. А якщо дельфіна рятують то не завжди і відпускають у море. Бізнес панове. Ви не знали? Я теж.

«Пиар — операция . Не более. Оправдать получаемые бюджетные деньги бездельниками. Всю жизнь, почти ежегодно заходит дельфин за ставридой, пелингасом, и никогда с ним ничего не случалось. Смена ветра на восток, северо- восток наполняют залив и дельфины уходят. Промоина некоторые годы сама закрывалась и потом сама открывалась и ниразу при этом не наносила природе никакого ущерба. Что, надо выкинуть пару миллионов в борьбу с ветряными мельницами?» — це один з коментарів до «Подвигу»

Ви знаєте, що таке говорити з мисливцями та рибалками? Я питаю про одне, а мені розказують в десять разів більше. Кажуть «накипіло і передають вітання Скадовському лісомисливському господарству та НПП «Джарилгачський» та просять нагадати про те,що:

  • В усіх мисливських господарствах, в яких є куріпок, фазани і зайці, а на водоймах – качки, не повинно бути місця болотним луням, сорокам, гракам, лисицям, єнотовидним та бродячим собакам, а особливо, – сірим воронам.

А відстріл цих хижаків на острові Джарилгач не проводився вже давно. Популяція сірих ворон на острові з кожним роком збільшується. Орнітологи пов’язують це зі збільшенням корму на звалищах відходів. 

На відходи і сміття, на острові, дефіциту якраз і немає. Місцеві жителі і гори сміття покажуть і знають де ями закопані. Хто опікується островом Джарилгач? Правильно, як гроші брати, то є кому, а як сміття прибирати то немає.

За дослідженнями вітчизняних вчених, вороні на день необхідно 50 г білка. Восени та взимку більшість ворон годується трупами тварин на звалищах та в інших місцях, тим самим сприяючи поширенню хвороб. Нині є небезпека, що вони беруть участь у поширені чуми свиней (про яку навіть недавно сповіщали в районі), живлячись трупами хворих кабанів.
А «Джарилгачському» наукова рада не рекомендує проводити санітарних заходів. Кажуть спостерігати треба Ну,ну.

• Про селекційний відстріл лисиць та єнотовидних собак, які є перенощиками сказу.

В природі  найбільшим резервуаром вірусу сказу є червона лисиця та єнотовидна собака, тому дані тварини хворіють на сказ частіше і контакт з такими тваринами є особливо небезпечним. Велику роль, як перенощики сказу в дикій фауні відіграють гризуни, при поїданні яких джерелом вірусу сказу стають лисиці та коти. 

  • Про «лісові квитки» на острів Джарилгач. Що то за квитки? Лісу немає, а квитки є. Не смішно? Сумно. Вигадали ширму, прикрились і все в ажурі. Гроші збирають одні, а відповідальність несуть другі.
  • Про обов’язковість оприлюднення запланованих та виконаних заходів які проводяться на острові Джарилгач.
  • Про необхідність створення наглядової ради до якої б увійшли представники національного парку, місцевої влади, мисливців, рибалок та громадськості. Це для того, щоб одного прекрасного ранку, острів Джарилгач не перетворився на приватну власність.

Ну от так, вітання передала як і обіцяла.

Літо вже на наступному тижні, орендарі острова Джарилгач клянуться і божаться що сміття там знову не буде, дозволи вони отримали… подивимось.

А взагалі, на острові гарно.