Ми знову вирішили зробити пряники. Не тому що не встигли замовити чи купити їх на свята, а тому що пряники зроблені своїми руками найсмачніші, найтепліші і найказковіші. Тимпаче, досвід у нас уже був  – Скадовськ. Помічники святого Миколая.

Історія пряників.

Як тільки людям набридло їсти простий хліб і вони здогадались додавати до хлібного тіста мед, з’явились пряники.

Письмові згадки про медові коржі зі спеціями з’являються близько 350 до н.е. а почали  випікати пряники у древньому Єгипті та Римі.

На теренах Київської Русі пряники  називали «медовим хлібом», який відомий з 9 століття. У цей хліб додавали рослинні соки, подрібнене коріння, а потім і прянощі, які завозили з країн Близького Сходу і навіть Індії.

Види пряників

Залежно від способу виробництва тіста для пряників розрізняють два види пряників: заварні і сирцеві. Вони істотно відрізняються за смаком. Заварні пряники мають більш пряний смак та аромат, довше зберігають свіжість у порівнянні з сирцевими пряниками.

За способом приготування пряники ділять на три види: друковані, вирізні і ліпні.

• Друкований – найпоширеніший, виготовлявся за допомогою зробленої з пряникової дошки дерева твердої породи.
• Вирізний – пряник вирізається з тіста з допомогою металевої форми; найпростіший і ефективний спосіб приготування.
• Ліпні пряники – найдавніший спосіб виготовлення пряників і самі відомі з них – це зимове обрядове печиво – козулі. Пряники прикрашалися магічними знаками, ліпилися в формі птахів, коней, оленів.

Пряники – дарунки.

Пряники раніше та і зараз,  дарували в зв’язку з різними урочистими подіями, в знак поваги і заслуги. У таких випадках вони були досить великих розмірів – за чином того, кому дарувались.  Так, пряник для царської сім’ї важив кілька пудів і доставлявся за призначенням на двох санях.

В Україні пряниковим центром вважався Харків.

У Західній Європі найвідоміші «пряникові центри» – Торунь (Польща), Пардубіце (Чехія), Нюрнберг (Баварія, Німеччина).

В Росії – Архангельськ, Курськ, Рязань, Вязьма (вяземский пряник), Тула (тульський пряник)… та багато інших міст.

Пряники у Скадовську це ласощі і час проведений з насолодою.

Ми зробили заварне тісто і відповідно будемо робити заварні пряники. Вирізні і ліпні.

Використано для тіста:

• 8 стаканів цукру;
• 0,5 стакану меду;
• 0,5 кг маргарину ;
• Сода, гвоздика, кориця, кардамон, імбир, цедра лимону
• 4,2 кг муки.

Для глазурі:

Ми зробили дві глазурі. Перша, це глазур з пакетів і зробили ми її так як написано в інструкціїї, тобто змішали вміст пакету, воду, цукрову пудру та харчовий барвник. Вийшло добре, яскраво і сохла вона  на пряниках швидко.

Другу глазур зробили за “бабціним” рецептом. Стакан цукру і ложку води розчинили на водяній бані, а потім поступово додали до збитих білків з двох яєць. Вийшла густа, блискіча глазур, але сохне вона довше ніж глазур з пудри і білків. Тож запасайтеся цукровою пудрою, економте час.

У нас вийшло більше 80 штук пряників.

Тісто для пряників перед роботою повинно постояти 6-12 годин, щоб з’єднались і розкрились всі спеції.

Приготували трафарети для пряників: Ялинка , Сніговик, Будиночок, Півник, Місяць, Рибка, Заяць, Яблуко …

І до роботи. Відрізаємо шматки тіста, розкачуємо його між листами паперу і вирізаємо різні фігури. Печемо і розфарбовуємо. насолоджуємося процесом і власними виробами.

Каті дістався гарячий процес

Пряники зроблені і сохнуть на дощечках, руки помиті, у чашках гарячий чай,а у склянках молоде вино, червоне і біле… Ми говоримо про своє: про подорожі, моря і кохання…

Пані Ольга знімає відео та робить коментар до своєї групи. допис від Ольги Вологжаніної

У повітрі витає передчуття Нового року, казок і здійснення мрій. Ялинка весело підморгує різнокольоровими вогниками, а ми робимо пряники, насолоджуємось роботою і говоримо про життя…